Зареєструємо ваш бізнес у США та відкриємо банківський рахунок

У якому штаті вигідніше набути статусу індивідуального підприємця?

США пропонують підприємцям великомасштабний ринок для бізнесу. Одна з найрозвиненіших світових економік гарантує зрозуміле та прозоре регулювання діяльності на основі прогресивних законів та гнучкої системи оподаткування.

Проте бізнесменам, які бажають зареєструвати свою компанію, слід пам'ятати, що підприємницька діяльність у США контролюється не лише на федеральному, а й на місцевому рівні. У зв'язку з цим необхідно попередньо проаналізувати всі нюанси податкової політики, роботу наглядових та регулюючих органів у кількох штатах та вибрати найбільш прийнятний варіант.

Звичайно, можна не ускладнювати собі життя та зареєструвати фірму у місці постійного проживання. Але справжній бізнесмен обере штат із найдемократичнішими умовами залежно від виду передбачуваної діяльності.

За численними опитуваннями найсприятливішим місцем, що створює ідеальні умови для ведення бізнесу, вважається невеликий штат Делавер з потужною економікою та найкращими умовами не тільки для місцевих, а й для іноземних корпорацій. Не дарма його ще називають "бізнес-ворітами" Америки.

На другому і третьому місцях знаходяться штати: Невада зі знаменитим містом азарту Лас-Вегасом і гірський Вайомінг, багатий на корисні копалини.

При реєстрації компанії або товариства з обмеженою відповідальністю (так званого LLC) обов'язково сплачується мито держсекретарю обраного штату. Розмір внеску варіюється в межах: від 50 доларів (Міссісіпі, Колорадо, Арканзас, Оклахома, Айова та Гаваї) до 310 доларів (Техас).

Грошові витрати не обмежуються митом. Щоб запустити свій бізнес, можуть знадобитися такі інвестиції:

1. У більшості штатів (крім Алабами та Огайо) власники компаній щорічно надають звіт про свою діяльність до секретаріату держ. служби штату на бланку встановленого зразка та сплачують реєстраційний внесок за свою корпорацію (LLC). Обсяг збору значно різниться у різних штатах. Якщо в Нью-Йорку він становить лише 9 доларів, то в Південній Дакоті – вже 50 доларів, а в Неваді – 325 доларів.

2. У ряді штатів збирають податки з прибутку підприємства. Крім того, в деяких адміністративних одиницях є збір у вигляді фіксованої суми за право займатися комерційною діяльністю на території штату. Вважається, що дозвіл на ведення бізнесу є привілеєм, за який потрібно платити. Такий збір має назву - податок на франшизу.

У кожному штаті розрахунок податку провадиться за індивідуальною методикою. Наприклад, у Делавері як розрахункова база використовується номінальна вартість наявних акцій, тому для компанії з низьким статутним капіталом і невеликою кількістю акціонерів цей податок буде необтяжливим. У Каліфорнії ж, навпаки, малий бізнес перебувають у складній ситуації, оскільки мінімальний розмір податку становить 800 доларів незалежно від прибутковості фірми.

У самій виграшній ситуації виявляються бізнесмени Вайомінга та Невади, адже на території цих штатів такого збору немає.

3. Найвигідніше рішення – ведення бізнесу у Делавері. Серед переваг комерційної діяльності на території штату виділяють такі основні моменти:

· Швидка реєстрація компанії;

· Пільгова податкова політика;

· Мінімальні витрати на технічне обслуговування бізнес-проекту;

· Конфіденційність відомостей про керівництво компанії та бенефіціарних власників;

· Відсутність обмеження на мінімальний розмір статутного капіталу.

Саме тому майже 65% із 500 найбільших світових компаній (відповідно до рейтингу Fortune Global) з успіхом ведуть свій бізнес у Делавері.

До того ж тут є своя судова інстанція, яка швидко і справедливо вирішує суперечки з бізнесу. Остаточне рішення за позовами приймає компетентний в економічних питаннях суддя, а не присяжні засідателі, що є найкращим варіантом для власників великого бізнесу. Вони більше довіряють судді, що спеціалізується на ділових питаннях, ніж присяжним, багато з яких нічого не тямлять у комерції. Але це стосується в основному суперечок великих корпорацій і компаній і рідко стосується середнього та малого бізнесу.

4. Окрім Вайомінга та Невади, прибутковий податок на корпоративну діяльність не стягується ще в чотирьох штатах: Південній Дакоті, Вашингтоні, Техасі та Огайо. Але у трьох останніх є податковий збір на щорічний валовий дохід.

5. Податкові послаблення є добрим стимулом для ведення бізнесу у вищевказаних штатах. Але якщо підприємець захоче зареєструватися в одному з цих штатів, щоб не сплачувати податки, а його підприємство насправді розташоване та працює на території іншого штату, то цей фокус не пройде. Виплати податків, передбачених біля цього муніципального освіти, уникнути вдасться. До того ж, доведеться вдруге реєструватися на території штату, в якому діє корпорація, і підкорятися специфіці оподаткування.

6. Якщо розглядати довгострокову перспективу, то найдешевший варіант не завжди виявиться найвиграшнішим. Наприклад, якщо фірма зареєстрована в одному місці, а розташована та функціонує зовсім в іншому штаті, заощадити не вдасться. Доведеться повторно реєструватися та сплачувати всі збори та податки, навіть якщо вже щось було сплачено під час початкової реєстрації.

Кожна компанія або LLC має мати унікальну назву. Перед тим, як розпочати процес реєстрації, потрібно переконатися в тому, що придумане вами ім'я не має якоїсь корпорації штату. Практично у кожному штаті є свій секретаріат, який здійснює контроль за реєстрацією юридичних осіб. Найчастіше він називається «Державний секретар» (Secretary of State) і має свій сайт, на якому можна отримати цікаву інформацію. Пошук проводиться за БД Відомства за патентами та товарними знаками США (USPTO) за наступною адресою: https://www.uspto.gov/trademarks-application-process/search-trademark-database.

Тільки після того, як ви переконаєтеся, що назва не зареєстрована як торгова марка, можна розпочати процес реєстрації. В іншому випадку доведеться вигадувати інше ім'я, адже вам ніхто не дозволить випускати продукцію, наприклад, під ім'ям Puma LLC.

Кожен штат має свої критерії при виборі назв компаній і корпорацій. Але є й основні принципи:

1. Для LLC у назву мають бути включені фрази «Limited Liability Company» у повному або скороченому вигляді (L.L.C або LLC). Для корпорації – слова "Corporation" (Corp) або "Incorporated" (Inc).
2. Забороняється вставляти на ім'я назви державних установ (Congress, Treasury Department).
3. Деякі терміни (банк або коледж) можуть вимагати наявності відповідного ліцензування та додаткової документації. Іноді для певної мети підприємці можуть використовувати фіктивне ім'я – DBA (Doing Business As). Наприклад, Вероніка – індивідуальний підприємець. Вона шиє дитячий одяг, але їй хочеться, щоб його продукцію впізнавали за гарним ім'ям. Дівчина реєструє фіктивне ім'я «Білосніжка» та продовжує шити костюми, як ІП. Олексій збирався виробляти та продавати рибальське приладдя, тому назвав свою компанію «Вдалий улов», але бізнес не вдався, і чоловік перекваліфікувався на виробника пластикового посуду. Йому довелося зареєструвати фіктивну фірму «Сніданок на траві» та працювати під новим ім'ям.

Товариство з обмеженою відповідальністю - Limited Liability Company (LLC)

LLC – це бізнес-структура, що поєднує функції корпорації (з точки зору обмеженої відповідальності) та партнерства (з точки зору ефективності податків та гнучкості бізнесу). Власники LLC (так звані члени) не несуть особистої відповідальності за ділові борги та зобов'язання.

LLC ідеально підходять для малих підприємств, яким потрібний захист відповідальності, не потрібно залучати багато грошей від інвесторів, які хочуть гнучкості в управлінні та оподаткуванні бізнесу.

Плюси:

• Захист від особистої відповідальності
• прибуток та відповідальність можуть бути легко розділені між членами

Мінуси:

• Не підходить, якщо ви хочете отримати гроші від інвесторів.

Corporation - Корпорація

Corporation – це бізнес, який належить акціонерам. Компанія, а не акціонери, які володіють нею, несуть фінансову та юридичну відповідальність. C Corp оподатковується, коли компанія отримує прибуток, і може знову оподатковуватись, коли акціонери отримують дивіденди. Ця структура бізнесу підходить для стартапів, які хочуть стати публічними у майбутньому, бізнесу, коли залучають багато грошей від зовнішніх інвесторів та компаній, де відповідальність є проблемою (наприклад, будівельні компанії чи компанії охорони здоров'я).

У більшості штатів вам потрібно буде зробити таке, щоб сформувати корпорацію:

• Створити підзаконні акти та організаційні рішення, в яких вказано робочі правила для корпорації
• Призначити раду директорів
• Видати сертифікати акцій своїм первісним акціонерам (цей крок може бути складним, оскільки сертифікати акцій повинні відповідати федеральним законам про цінні папери).
• Призначити зареєстрованого агента для отримання офіційних документів від імені вашого бізнесу

Інвестиції

Якщо ви плануєте залучати інвесторів та збирати гроші для свого бізнесу, вам слід вибрати структуру бізнесу, яка полегшує інвестиції. Найкраща структура бізнесу для збирання грошей – це корпорація, тому що у вас є можливість збирати кошти за рахунок продажу акцій.

Інвестори та банки з меншою ймовірністю вносять гроші або надають кредит для індивідуальних підприємців, оскільки успіхи та невдачі в бізнесі прив'язані до одного власника. Індивідуальні підприємці є більш ризиковані інвестиційні можливості, і інвестори, як правило, з ними не пов'язуються. Банки також не вирішують надавати кредити індивідуальним підприємцям через ризик, що бізнесу завтра не буде (наприклад, що відбувається, якщо власник занедужує?). Більше того, оскільки індивідуальне підприємство не є юридичною особою, крім власника, ви не можете брати гроші під назвою бізнесу. Ви повинні покладатися на власні кошти або брати споживчий кредит.

Генеральні партнерські відносини також не дуже підходять для збирання грошей. Ви не можете залучити інвестора, продаючи частку у партнерстві, тому що це зробить інвестора генеральним партнером. Інвесторові доведеться брати на себе відповідальність за партнерство, навіть якщо він не бере участі в його повсякденній діяльності. Більшість інвесторів не хочуть брати на себе таку відповідальність.

Обмежені партнерські відносини дозволяють вести збирання коштів набагато легше, тому що власники можуть продати частку в партнерстві інвесторам. Інвестори можуть виступати як «мовчазні» обмежені партнери, не беручи на себе відповідальність за бізнес або участь у щоденних ділових операціях. Обмежені партнери зазвичай не можуть втратити більше грошей, ніж вклали у бізнес.

Інвестори люблять корпорації, тому що майбутні публічні пропозиції акцій можуть принести більший прибуток. LLC не може публічно продавати акції; це приватний бізнес, тому ймовірність повернення інвестицій нижча.

Для вас чи іншого члена управлінської команди цілком законно бути реєстраційним агентом вашої компанії, але в більшості випадків це не найкращий вибір для вас чи вашого бізнесу.

Реєстраційний агент - це бізнес або людина, яка знаходиться в тому ж штаті, де бізнес був сформований, який нестиме відповідальність за отримання державної кореспонденції, різних форм, та податкової інформації під час бізнес-годин. Робота реєстраційного агента полягає в тому, що він повинен бути завжди доступним для отримання важливих документів.

Всі LLC та корпорації повинні мати хоча б одного реєстраційного агента, незалежно від того, чи вимагає ваш штат, щоб він був офіційно зареєстрований чи ні.

Реєстраційний агент зменшує ймовірність того, що ви пропустите важливі документи і це призведе до того, що ваша компанія зазнає штрафів або навіть дозволить штату повністю ліквідувати компанію. Також вам не потрібно турбуватися, що ви не можете підписати важливі документи, коли ви у відпустці.

Більшість штатів пропонують можливість подачі документів онлайн, що є найпростішим і найзручнішим варіантом, в іншому випадку, вам доведеться роздрукувати та заповнити Статут від руки та відправити його поштою до канцелярії вашого штату разом із платіжним документом за реєстрацію компанії.

Найбільш поширена назва цього документа - «Статті організації» (Articles of Organization. Він також відомий як Сертифікат про формування (Certificate of Formation) або Сертифікат організації (Certificate of Organization).

Для реєстрації бізнесу знадобиться:

• Реєстраційний збір близько $80-150 (залежно від Вашого штату)
• Основне місце ведення бізнесу
• Поштова адреса (може співпадати з основним місцем ведення бізнесу)
• Ім'я та адреса реєстраційного агента
• Ім'я для кореспонденції та адреса електронної пошти (дозволяє штату надсилати електронною поштою важливі повідомлення, такі як повідомлення про річний звіт)
• Ім'я та адреса всіх учасників та уповноважених представників. Уповноважені представники – це учасники, які мають право керувати компанією чи діяти від її імені. Наприклад, вони матимуть право відкривати комерційний банківський рахунок для компанії.

Для товариств з обмеженою відповідальністю головним юридичним документом, що визначає його діяльність, є операційна угода. У ньому прописані всі умови діяльності, структура компанії, алгоритм прийняття фінансових та організаційних рішень, зазначена частка володіння (у відсотковому співвідношенні) всіх членів компанії та величина капітальних внесків.

Крім основних відомостей, угода містить більш детальну інформацію, наприклад, про періодичність зборів акціонерів, про вибір співробітників та партнерів тощо.

В операційному договорі містяться ПІБ всіх учасників корпорації з їх підписами.

Згідно із законом, цей важливий документ повинен зберігатися безпосередньо в офісі компанії, а не в державній установі. Копії угоди видаються кожному члену LLC.

Операційна угода обов'язково укладається на території Делавера, Каліфорнії, Нью-Йорка, Міссурі та Мена, в решті штатів цей документ оформляти не обов'язково.

https://www.irs.gov/businesses/small-businesses-self-employed/apply-for-an-employer-identification-number-ein-online
Американці одразу отримують відповідь в електронному режимі.

Іноземний підприємець, який відкрив компанію на території США та заповнив форму SS-4, отримує EIN іншими шляхами:

1. Для отримання податкового номера EIN на самовільного іноземця (sole proprietor), ви можете зателефонувати в IRS (податкова служба США). Номер телефону 267-941-1099, години роботи в Нью-Йорку 6:00a.m. - 11:00p.m. Заздалегідь заповніть форму – вам доведеться відповідати на запитання. Зверніть увагу, що ця тема тільки працює для самозайнятого, а не для корпорації або LLC.
2. Факсом 855-641-6935. Відповідь Ви отримаєте також факсом приблизно через тиждень. Надіслати факс можна у будь-який час дня чи ночі.
3. Поштою - форму надсилайте на адресу: Internal Revenue Service Attn: EIN Operation Cincinnati, OH 45999. Відповідь ви отримаєте протягом 4-8 тижнів. Дізнатися про статус документів поданих поштою можна за номером 800-829-4933.

З податкової точки зору LLC може оподатковуватись як:

1.Індивідуальний підприємець
2.Партнерство
3.Корпорація S (S Corp) - Іноземний підприємець не може вибрати S Corp.
4.Корпорація C (C Corp)

Корпорація має менше податкових опцій: S Corp або C Corp. Іноземний підприємець може вибрати лише C Corp.

При відкритті компанії за умовчанням надається такий податковий статус:

• LLC з одним власником - sole-proprietor
• LLC з двома та більше власниками - partnership
• Corporation - C Corp.

За бажанням власників, можна подати заявку на зміну податкового режиму:

• LLC може подати запит на податковий режим S Corp або C Corp.
• Corporation подати запит на податковий режим S Corp.

Tax Status Sole Proprietor

• Компанія керується однією людиною
• Весь дохід оподатковується федеральними податками, пенсійними зборами, податками штату та міста (якщо є)
• Окрема податкова форма не подається, весь дохід вказаний на Schedule C та переноситься на форму 1040

Tax Status Partnership

• Компанія управляється двома та більше людьми або компаніями (або комбінацією фізичних та юридичних осіб)
• Компанія подає окрему податкову декларацію, яка є інформативною, але сама податки не сплачує
• Весь дохід компанії ділиться між власниками, які, зі свого боку, сплачують федеральні податки, податки штату та міста (якщо є)
• Можна з року в рік змінювати відсоткове співвідношення прибутку між партнерами

Tax Status S Corporation

• Компанія подає окрему податкову декларацію, яка є інформативною, але сама податки не сплачує
• Весь дохід компанії ділиться між власниками, які зі свого боку сплачують федеральні податки, податки штату та міста (якщо є)

Найпопулярніший вибір оподаткування для маленьких компаній – S Corp. Цей вибір робиться задля економії на податках. Дуже часто я стикаюся з клієнтами, які думають, що S Corp - це якась магічна істота, яка допоможе уникнути платити податки. Це не так! Для багатьох (не всіх) S Corp допоможе знизити оплату податків.

Це працює таким чином:

• Коли ви працюєте самі на себе, як self-employed, будь-який дохід оподатковується федеральними федеральними, штатними (якщо є у вашому штаті), social security, Medicare. Причому, social security і Medicare ви платите двічі, тому що ви і працівник і роботодавець.
• Коли ви працюєте на S Corp, прибутки спочатку приходять на компанію. Ці доходи оподатковуються лише федеральними та штатними податками. Чому? Компанія юридична особа, а не фізична, а social security та Medicare платять лише фізичні особи.
• Зауважте, що ви працюєте на компанію! Вона сама по собі не працює. Ви маєте бути у своєї компанії на зарплаті. Зарплата оподатковується федеральними та штатними податками плюс social security та medicare. Не платити зарплату не можна! Це дуже груба помилка і може призвести до аудиту. Так само, не виплачуючи зарплату, ви зовсім не сплачуєте податки social security та Medicare, що вплине в майбутньому на ту суму, яку ви отримуватимете вийшовши на пенсію.
• Я завжди рекомендую знайти правильний баланс між зарплатою та доходом від компанії S Corp. Наприклад, адвокат не може платити собі річну зарплату $30,000, а механік може.

Tax Status C Corp

• Компанія подає окрему податкову декларацію та сама сплачує податки.
• Фіксований податок на прибуток 21%
• Додатковий податок штату в залежності від штату реєстрації та штату ведення бізнесу
• Легкий доступ до інвестицій. C Corp досить легко залучити інвесторів, оскільки у компанії може бути необмежену кількість інвесторів.
• C Corp також може випускати необмежену кількість акцій. Однак, якщо у Corp активи більше ніж на 10 мільйонів доларів і 500 і більше акціонерів, компанія повинна зареєструватися в SEC.
• Корпорація C може залишатися у бізнесі після відходу початкового власника. Це з тим, що корпорація діє окремо від будь-яких власників.
• Корпорація С, як правило, має велику довіру при отриманні фінансування, а також при роботі з постачальниками.

Деякі з недоліків включають:

• Подвійне оподаткування. Корпорація C оподатковується на корпоративному рівні, а власники компанії оподатковуються на дивіденди, що виплачуються корпорацією. Отже, корпорація сплачуватиме корпоративний прибутковий податок, а власники та акціонери сплачуватимуть прибутковий податок з дивідендів.
• Варто зауважити, що не все так сумно як здається і існує нульова податкова шкала на дивіденди.
• C корп зазвичай регулюється більшою мірою, ніж Корпорація S, оскільки Корпорація C повинна проводити низку періодичних зборів, у тому числі засідань ради директорів та регулярних зборів акціонерів. Протокол засідання від кожного із цих зборів також необхідно зберігати в архіві.
• Урядовий нагляд за Корпорацією C посилюється завдяки складному податковому законодавству та вищому захисту, що надається власникам таких корпорацій.

Перехід у статус S Corp (однакова процедура для LLC та corporation)

Щоб користуватися максимально можливими податковими привілеями для вашого бізнесу, вам потрібна правильна податкова класифікація, на яку потрібно подати заявку, S-Corp автоматично стати неможливо. Багато корпорацій та LLC воліють подавати заявку на отримання статусу S Corp через переваги, які ця класифікація надає.

• Щоб вибрати статус S Corp, компанія має подати форму 2553 «Вибір корпорації малого бізнесу» (Elections by a small business corporation).
• Цю форму важливо подати вчасно. Вибір має бути поданий протягом 75 днів з моменту формування компанії.
• Також на цей податковий статус можна перейти на будь-який майбутній рік. Це потрібно зробити протягом 75 днів із початку нового року.

Закон лімітує кількість власників компанії до 100. Як тільки кількість власників зростає до 101, податковий привілей автоматично втрачається.

Це податкове потурання так само не доступне для іноземних власників бізнесу. Не плутайте податкових іноземців та імміграційних іноземців. Податковий іноземець, це людина, яка не вважається податковим резидентом США. Якщо ви заповнюєте податкову форму 1040, ви податковий резидент США. Чи не резиденти заповнюють форму 1040NR.

Найголовніший мінус S Corp – незалежно від того чи знімав власник гроші з компанії чи ні, вони обкладаються податком.

Перехід до статусу C Corp (для LLC)

• Щоб вибрати статус C Corp, компанія повинна подати форму 8832 «Вибір класифікації юридичних осіб» (Entity Classification Election)
• Цю форму важливо подати вчасно. Вибір має бути поданий протягом 75 днів з моменту формування компанії.
• Також на цей податковий статус можна перейти на будь-який майбутній рік. Це потрібно зробити протягом 75 днів із початку нового року.

Подання податкової декларації

1. LLC Sole proprietor, власник американець - 15 квітня - форма 1040
2. LLC Sole proprietor, власник іноземець - 15 червня - форма 1040NR та/або форма 5472 - 15 квітня
3. LLC Partnership - 15 березня - форма 1065
4. LLC S Corp - 15 березня - форма 1120S
5. LLC C Corp - 15 квітня - форма 1120
6. Corporation S Corp - 15 березня - форма 1120S
7. Corporation C Corp - 15 квітня - форма 1120

За потребою термін подання декларації можна перенести на 6 місяців, подавши письмовий запит про продовження, використовуючи такі форми:

1. LLC Sole proprietor, власник американець - 4868
2. LLC Sole proprietor, власник іноземця - 4868
3. LLC Partnership - 7004
4. LLC S Corp - 7004
5. LLC C Corp - 7004
6. Corporation S Corp - 7004
7. Corporation C Corp - 7004

Зверніть увагу, що подання податкової декларації або заявка на продовження передбачає, що 90% податків сплачено до моменту подання декларації. Дата оплати:

1 квартал – 15 квітня
2 квартал – 15 червня
3 квартал – 15 вересня
4 квартал – 15 січня

Найпростіше рішення, яке практично всі банки обрали, - це просто через одного зі співробітників у своїх філіях переконається прямо, що особа, яка відкриває рахунок у банку, є тією ж особою, що на фотографії I.D.

Деякі компанії пропонують партнерство з американськими громадянами для відкриття рахунку в США. Американський громадянин стає додатковим власником компанії, хай навіть номінальним. Дуже важливо розуміти, що людина, з якою ви співпрацюєте, буде вказана як представник компанії в банку. Майте на увазі, ця людина буде єдиною, хто буде вказаний на рахунку компанії, Вашого імені там не буде. У цієї особи буде доступ до всіх засобів компанії, що проходять через цей рахунок, вона матиме виняткові повноваження для виконання таких операцій, як закриття чи блокування.

Необхідні документи для відкриття банківського рахунку:

При відкритті банківського рахунки США представнику компанії, особисто з'явився у банку, потрібно буде принести конкретні документи підприємства міста і особисті документи. Нижче ви можете побачити список усіх можливих документів, які повинен мати представник у його розпорядженні:

1. Статут / Організація (Articles of Organization/Formation). Щоб відкрити бізнес-рахунок у США, компанія має бути зареєстрована в одному зі штатів США або в DC, і представник банку повинен перевірити підтвердження про створення юридичної особи. Тип необхідної документації залежить від типу створеної організації: корпорація має надати Статутні документи, а LLC має надати Статті Організації.
2. Лист підтвердження EIN (Employer Identification Number). Лист підтвердження (форма SS4) потрібен всім банкам для відкриття бізнес-рахунку. Основна причина полягає в тому, що у банку (і у вас самого) є вимоги до податкової звітності, а EIN потрібен як ідентифікаційний номер звітності.
3. Банківський дозвіл – це корпоративний документ, випущений Радою директорів (для корпорацій) або членами (для LLC), надаючи певним особам право відкривати банківський рахунок від імені компанії. Деякі банки мають конкретні фрази, які вони вимагають включити до резолюції (і часто надають зразок). Такий документ повинен чітко ідентифікувати особу (-і) та ступінь дозволу.
4. Посвідчення особи з фотографією. Зазвичай банку потрібно два документи для представника компанії, що відкриває рахунок, і як мінімум один з них має бути з фотографією. Паспорт працюватиме нормально, але переконайтеся, що термін його не минув.
5. Підтвердження адреси компанії на території США. Багато банків приймають адресу реєстраційного агента, інакше відомий як зареєстрований офіс. Банки зазвичай мають пом'якшені правила на цю вимогу, особливо якщо ваш тип бізнесу - це той, у якому фізична присутність недоцільна. Наприклад, компанія, яка займається бізнесом, головним чином через Інтернет. Зауважте, що деякі банки (не всі) також вимагають, щоб фізичне місцезнаходження в США знаходилося на певній відстані (наприклад, за 10 миль) від відділення банку, в якому ви відкриваєте бізнес-рахунок. Наприклад, ви не можете відкрити бізнес-рахунок у Нью-Йорку, якщо ваша фізична адреса США знаходиться в Каліфорнії. Тому спочатку обов'язково перевірте правила банку.
6. Мінімальний депозит - варіює від банку до банку, при цьому більшість вимагають лише $100 (деякі банки можуть навіть мати депозитні вимоги у розмірі $0). Проконсультуйтеся з банком, якими будуть мінімальні вимоги до депозитів для іноземних клієнтів.

Ціль бізнес-ліцензії - надати вам законні повноваження для ведення своєї комерційної діяльності. Мета створення компанії – надати вам певний ступінь захисту від відповідальності та, можливо, отримати деякі податкові переваги.

Багатьом компаніям не потрібно отримувати бізнес-ліцензію. Якщо потрібна бізнес-ліцензія, вона буде потрібна незалежно від того, чи має ваш бізнес структуру LLC, корпорацію, партнерство чи індивідуальне підприємство. Ліцензування пов'язане не з тим, як влаштована ваша компанія, а з типом бізнесу, яким ви займаєтеся, та місцем, де ви працюєте.

Створення підприємства регулюється законодавством штату. Щоб створити компанію, вам необхідно підготувати певні документи та подати їх у відповідне державне агентство. Такі документи зазвичай включають Статут організації та Операційну угоду. Ці документи не вимагатимуть від вас надання будь-якої інформації про те, чи є у вас якісь бізнес-ліцензії.

Тому вам не потрібна бізнес-ліцензія для створення компанії. Можливо, вам потрібно буде отримати будь-яку бізнес-ліцензію, щоб законно вести свій бізнес, але це не впливає на вашу здатність створити компанію.

Ліцензії на ведення бізнесу можуть контролюватись законодавством штату або місцевим законодавством (міста чи району). Існує кілька типів ліцензій, які підпадають під загальну категорію бізнес-ліцензій. Зазвичай вони регулюються законодавством штату чи місцевим законодавством. Вам потрібно буде контактувати відповідні державні або місцеві агенції, де ви будете вести свій бізнес, щоб дізнатися, який тип ліцензії потрібний, якщо такий є.

Професійна ліцензія. Якщо ви займаєтеся певною професією або заняттям, вам може знадобитися ліцензія. Список може здатися нескінченним, але приклади включають лікарів, психологів, юристів, бухгалтерів, архітекторів, інженерів, розпорядників похорону, масажистів, перукарів та майстрів манікюру.

Галузеві ліцензії. Якщо ваш бізнес займається певним видом діяльності, може знадобитися ліцензія. Найпоширенішими прикладами є дитячі садки, готелі, фітнес-центри та торговці зброєю. Як і у випадку з ліцензіями, для певних видів діяльності можуть бути потрібні дозволи, такі як дозволи на будівництво для будівельних проектів, дозволи на заняття житлом для знімних одиниць та дозволи на охорону здоров'я для громадського харчування.

Податкові ліцензії. Вашому бізнесу може знадобитися реєстрація в IRS, а також у державних та місцевих податкових органах. Це не обмежується прибутковим податком, але може також відноситися до збору податку з продажу або інших спеціальних податків, що стосуються таких речей, як продаж спиртних напоїв, тютюну або моторного палива, а також наймання співробітників, продаж товару в роздріб.

Ліцензії на реєстрацію бізнесу. Деякі муніципалітети вимагають, щоб більшість чи всі підприємства, які працюють у їхній юрисдикції, отримували ліцензію на ведення бізнесу. По суті це податок, який стягується з усіх підприємств і зазвичай виправдовується заявою про те, що він якимось чином захищає суспільство.

Такі ліцензії зазвичай потрібні незалежно від того, чи є ваш бізнес індивідуальним підприємцем, якоюсь формою партнерства, корпорацією чи LLC.

Хоча не існує конкретної бізнес-ліцензії компанії, яку ви повинні отримати, щоб мати можливість подати заявку на створення LLC, вам все ж таки необхідно зробити деякі необхідні кроки:

• У більшості штатів потрібно, щоб усі члени (власники) LLC були старші 18 років.
• У більшості штатів немає вимог щодо проживання. Це означає, що вам не потрібно жити в штаті, щоб створити там LLC/Corporation.

1. Sole Proprietor – зарплату платити не потрібно. Весь зароблений дохід оподатковується федеральними (та штатними, якщо є у Вашому штаті), social security, Medicare податками.
2. Partnership – зарплату платити не потрібно. Заробіток ділиться між партнерами/власниками за домовленістю. Частина заробітку може оподатковуватись як sole proprietor, а інша частина лише федеральними/штатними. Податками як sole proprietor оподатковується лише зароблена частина доходу (власник працював на компанію, а не просто інвестував).
3. S Corp - якщо власник працює на свою компанію, він повинен бути на зарплаті. Зверніть увагу, просто виписати собі чек з бізнес-рахунку і покласти його на персональний рахунок не вважається виплатою заробітної плати. Зарплата має бути зроблена офіційно (податки сплачені раз на місяць, податкові форми подано раз на квартал). Звичайно, власник компанії має право знімати гроші з рахунку компанії, це називається owner's draw. Будь ласка, не плутайте owner's draw із заробітною платою.
4. C Corp - якщо власник працює на компанію, він повинен бути на зарплаті. Будь-які гроші, які власник отримує додатково до зарплати, називаються дивіденди і теж обкладаються податком, але за іншою схемою ніж зарплата.

Важливо зауважити, IRS вимагає у податковій декларації для S Corp або C Corp вказати, якщо власник компанії отримав зарплату чи ні. IRS також має повне право перерахувати дивіденди або owner's draw в зарплату і змусити доплатити податки.

У ухвалах, що стосуються S-корпорацій, IRS встановило, що від компанії потрібно за законом виплатити власнику розумну зарплату як компенсацію за свої послуги. Крім того, і вирішальною мірою - розумна заробітна плата оподатковується на самостійну зайнятість. Мета полягає й у тому, щоб не дозволити власникам S Corp використати податкову лазівку нарахування заробітної плати, зажадавши від них платити розумну компенсацію за свої послуги до розподілу прибутку.

В результаті основна увага IRS за останнє десятиліття або близько того полягала у визначенні того, чи була виплата зарплати власнику S Corp розумною на основі наданих послуг. Зауважте, що IRS зазвичай розглядає дані в діапазоні від трьох до п'яти років.

Складність полягає в тому, що IRS не надає власникам S Corp достатніх конкретних рекомендацій щодо того, як точно визначити обґрунтованість заробітної плати власника. Власники S Corp мають платити самі собі зарплату, але скільки?

При ухваленні рішення про компенсацію власника компанії, завжди варто звернути увагу, що про це говорить IRS. Нижче наведено посилання на публікацію IRS під назвою «Розумна компенсація для фахівців з оцінки». Це внутрішня публікація призначена для працівників IRS з метою визначення розумної заробітної плати.

https://www.irs.gov/pub/irsutl/Reasonable%20Compensation%20Job%20Aid%20for%20IRS%20Valuation%20Professionals.pdf

IRS рекомендує розглядати такі критерії (серед інших, які можуть мати значення в конкретному випадку):

• кваліфікація працівника
• характер та обсяг обов'язків працівника;
• досвід працівника;
• знання бізнесу;
• розмір та складність бізнесу;
• час, відведений бізнесу;
• економічні умови загалом і локально;
• характер та розмір відповідальності;
• суми, виплачені працівникові попередні роки;
• політика зарплати платника податків щодо всіх працівників;
• суми, виплачені компаніями з аналогічним розміром у тій же галузі, та однаково кваліфікованих співробітників для аналогічних послуг.

Що можливо, якщо «розумна» компенсація не виплачена власнику компанії?

Власники-співробітники, які надто "погано" прораховують свою компенсацію, ризикують, що IRS вимагатиме сплатити додатковий податок на заробітну плату, штрафи та відсотки. Ці додаткові податки, штрафи та відсотки можуть бути вдвічі більшими за те, що було б пов'язане з виплатою розумної компенсації в першу чергу. Додати на цю вартість - додаткові державні податки на заробітну плату; податки на безробіття; страхування від нещасних випадків на виробництві та пов'язані з ними штрафи та відсотки. Як поганий, нічний рекламний ролик: Але почекайте, є ще: IRS зазвичай дивиться на 2-3 роки за раз; тепер витрати подвоїлися чи потроїлися. «Але зачекайте ще більше…»: не забувайте про вартість оплати бухгалтера для підготовки виправлених звітів про заробітну плату, W-2C; W-3C, податкові декларації та можливі витрати адвоката для захисту платника податків.

Але я ще не закінчила, IRS має право скасувати/забрати податковий статус S Corp. Це призведе до подвійного оподаткування як Corp. Знову ж таки, перерахуйте всі податки на 2-3 роки тому і результат трохи шокуючий.

Не варто забувати про непрямі проблеми недоплати заробітної плати.

1. Страхування по інвалідності: більшість страхових полісів по інвалідності ґрунтуються на заробленому доході. Занижена вести знижує покриття страхового поліса. Якщо власник компанії стає інвалідом, виплати страхового поліса будуть дуже малі.
2. Ця ж проблема стосується інвалідності із соціального забезпечення (social security). Я бачу цю ситуацію часто-густо. Наприклад, одна моя досить молода клієнтка серйозно захворіла і більше не могла працювати у 46 років. Протягом понад 20 років вона працювала на свою компанію та платила дуже низьку зарплату. Оскільки її допомога з інвалідності із соціального забезпечення була заснована на її низькій заробітній платі, вона просто приречена на бідність до кінця свого життя.
3. Соціальне забезпечення: давайте перейдемо до золотих років власника компанії. Пенсійне соціальне забезпечення прямо залежить від виплати за роки роботи.
4. Стрес! Крім вартості коригувань, часу та напруги, стрес дуже реальний. Весь час, який власник компанії присвячує цим питанням, відволікає його від бізнесу. Це призводить до втраченої вигоди.

На жаль, тенденція серед тих, хто працює сам на себе (self-employed) - списати якнайбільше витрат і податків заплатити якнайменше, або взагалі їх уникнути. Багато моїх клієнтів починають замислюватися над цим питанням досить пізно, коли змінити вже нічого не можна. Ходять чутки, що достатньо працювати в США 10 років і платити податки на $5,000. Як Ви думаєте скільки пенсій Ви заробите?

У кожного з нас є свій особистий рахунок, де можна перевірити статус соціального забезпечення, який я особисто перевіряю раз на рік (http://ssa.gov)

Інша тенденція - відкрити компанію і всі витрати та доходи проводити через неї, кінцевий результат показати як дохід компанії, але зарплату собі не платити. Результат той самий – соціальне забезпечення буде зовсім маленьким або його взагалі не буде.

Моя порада – знайдіть золоту середину. Платіть податки на соціальне забезпечення таким чином, щоб воно було середнім.

Але дуже важливо, щоб у вас було загальне розуміння того, як класифікувати працівників, навіть якщо у вас є програмне нарахування заробітної плати чи бухгалтер. Незалежно від того, чи працюють ваші працівники як співробітники компанії або незалежні підрядники, вони оподатковуються по-різному і набувають різних податкових форм.

Форма 1099 зазвичай використовується для звіту про виплати незалежним підрядникам (які сплачують власні податки). З іншого боку, форма W-2 використовується для співробітників (роботодавець утримує податки на заробітну плату та додає зі своєї кишені половину податків social security та Medicare).

Роботодавці повинні надіслати форми W-2 та 1099 одержувачу до 31 січня наступного календарного року.

Форма 1099 є інформаційною формою. IRS використовує її, щоб відстежувати гроші, що надходять від власників бізнесу, до підрядників по всій країні. Форма відправляється, коли власник бізнесу платить комусь іншому щонайменше $600 за послуги чи товар.

Деякі власники малого бізнесу видають форму 1099, деякі власники малого бізнесу набувають форми 1099, а деякі роблять і те, й інше. Як власник малого бізнесу, це те, що вам потрібно знати - ви будете відправником або одержувачем цієї податкової форми в США.

Для видачі форми підряднику 1099 необхідно спочатку заповнити форму W9. На цій формі збирається важлива інформація про підрядника: ім'я або назву компанії, номер соціального забезпечення або податковий номер компанії, адресу, вид оподаткування. Форма W9 не надсилається в IRS, вона зберігається у роботодавця.

А ось IRS отримує копії форми 1099 і форму 1096. Форма 1096 підсумовує інформацію з форм 1099, тому що у бізнесу зазвичай більше ніж одна форма 1099.

Цікаво помітити, що форма 1099 видається фізичним особам або партнерствам або LLC, що оподатковується як фізична особа або партнерство. Для LLC, яке оподатковується як S-Corp або C-Corp видавати 1099 не потрібно.

Однією з найрозумніших процедур, які може реалізувати як власник бізнесу, є запит W-9 від будь-якого постачальника, якому ви очікуєте заплатити більш ніж на $600, перш ніж ви їх платите.

Якщо у вас є більше 250 форм для подачі в IRS, ви ПОВИННІ подати їх в електронному вигляді. Якщо ви не виконуєте цього, і у вас немає схваленого виключення, ви можете бути покарані у розмірі до $100 за кожну форму, не подану електронно.

Зауважте, що форма 1099 стосується лише тих підрядників, які виконують роботу на території США. Іноземні підрядники форму 1099 не набувають. Іноземні підрядники, які виконують роботу за межами США, заповнюють форму W8-BEN. Якщо працівник не має податкового номера ITIN, то нову форму необхідно отримувати кожні три роки.

Важливе значення має різницю між співробітниками і незалежними підрядниками. Статус того, хто працює у вашому бізнесі, впливає на те, як ви сплачуєте їм і як вони сплачують податки.

• Співробітники оподатковуються на свій дохід (вони набувають форми W-2, що показує їх річний дохід), і ви також повинні утримувати від них податки на доходи. Ваш бізнес також має робити платежі FICA.
• Якщо хтось працює для вашого бізнесу як незалежний підрядник, Ваш бізнес не зобов'язаний здійснювати платежі за податки FICA. Незалежний підрядник повинен виплачувати свої власні податки з прибутку (звані податки на самозайнятість) разом із прибутковим податком з прибутку.

!!! Працівник компанії повинен заповнити форми I9 і W4 ДО ТОГО, як він офіційно почне отримувати зарплату.

!!! Незалежний підрядник має заповнити лише форму W9.

Перш ніж ви зможете визначити, як поводитися з платежами за послуги, ви повинні спочатку знати ділові відносини, які існують між вами та особою, яка виконує послуги.

Факти, що свідчать про рівень контролю та незалежності, поділяються на три категорії:

1. Контроль поведінки: чи контролює компанія чи має право контролювати те, що робить працівник і як працівник виконує свою роботу?
2. Фінансовий: Чи є бізнес-аспекти роботи працівника контрольованими платником? (Вони включають такі речі, як оплата працівнику, чи відшкодовуються витрати, хто надає інструменти / витратні матеріали тощо).
3. Тип відносин: чи існують письмові контракти чи пільги на кшталт працівника (наприклад, пенсійний план, страхування, відпустку тощо. буд.)? Чи будуть відносини продовжені?

Немає «магії» або встановленої кількості факторів, які «роблять» працівника працівником чи незалежним підрядником, і жоден фактор не стоїть поодинці при ухваленні цього рішення. Крім того, фактори, які мають значення в одній ситуації можуть бути неактуальними в іншому.

Коли ви наймаєте співробітників, ви не тільки повинні платити їм зарплату, а й повинні покривати відповідні податки. Податок на заробітну плату включає податки на соціальне забезпечення (social security) та медичну страховку для пенсіонерів (Medicare). Разом ці два податки називаються FICA (The Federal Insurance Contributions Act). Також роботодавець зобов'язаний сплачувати податки на безробіття.

• Податок на соціальне забезпечення - 6.2% від заробітної плати до $137,700 (важливо помітити, що цей ліміт відноситься до 2020 року і може збільшитися наступного року).
• Податок Medicare – 1.45% і не обмежений доходом.
• Податки безробіття сплачуються як штату і федеральному державі. Штату ми платимо SUTA (The State Unemployment Tax Act), федеральній державі – FUTA (The Federal Unemployment Tax Act).
• SUTA працює як страховка, чим більше працівників компанії користується безробіттям, тим вищий відсоток платить компанія. Відсоток SUTA зазвичай 2,7% - 3,4% і лише на перший $7,000-$10,900 (залежить від штату).
• FUTA - штат Каліфорнія та Віргінські острови США платити 2.1% від перших $7,000 зарплати, решта 0.6%.

Давайте розглянемо приклад на заробітній платі працівника $30,000 на рік.

• Податки на соціальне страхування $30,000 х 6,20% = $1,860
• Податки на медичне обслуговування $30,000 х 1,45% = $435
• SUTA $7,000 x 2.7% = $189
• FUTA $7,000 x 0.6% = $42